Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Біль в спині і кінцівках - один із найпоширеніших розладів. Він є другою за частотою причиною звернень за медичною допомогою після респіраторних захворювань. Близько половини людей працездатного віку протягом життя переносять епізоди болю в спині, не пов'язані з запальними, системними, онкологічними, метаболічними розладами.

Розлади традиційно відносять у нашій країні до компетенції неврологів та фахівців мануальної терапії, що включають у себе захворювання, пов'язані зі змінами хребта (вертеброгенні неврологічні синдроми), міофасціальні синдроми і фіброміалгію.

Невролог про види остеохондрозу.

Серед уражень хребта, що супроводжуються больовими та іншими розладами, що найчастіше зустрічаються - це остеохондроз і спондилоартроз.

Остеохондроз хребта - це структурне ураження хряща міжхребцевого диска і запальні, дегенеративні зміни з боку суміжних тіл хребців. Диск - це щільна зовнішня фіброзна капсула і студениста серцевина. Остеохондроз виникає при первинному ураженні студенистого ядра. Міжхребцевий диск виконує роль амортизатора, під впливом несприятливих факторів його пружне студенисте ядро, що має амортизуючу роль і забезпечує гнучкість хребта, починає втрачати свої фізіологічні властивості, воно висихає, а з часом розпадається на частини. Під впливом механічних навантажень фіброзне кільце диска, що втратило пружність, випинається, а в подальшому через його тріщини випадають фрагменти студенистого ядра: протрузія (випинання) змінюється випаданням - грижею диска. В умовах зміненої, підвищеної рухливості хребетного сегмента (нестабільності) виникають реактивні зміни в тілах суміжних хребців і в суглобах (супутній остеохондрозу спондилоартроз).

До складу хребетного сегмента входять не лише диск, фіброзні тканини і суміжні хребці, а й з'єднуючи їх м'язи. Вони під впливом імпульсів з ураженого сегмента, рефлекторно напружуються. Це напруження обумовлює нерідко виникнення місцевого сколіозу (викривлення хребта), що створює природну іммобілізацію (нерухомість), часто захисну: м'язовий корсет або комір, а також больову реакцію, яка називається м'язово-тонічним синдромом.

Дегенеративні зміни проявляються також у хребцях, передній поздовжній зв'язці, фіброзних кільцях дисків, що проявляється в звапнінні, потовщенні і розростанні структур хребта, їх фіксації між собою, втраті рухливості. Такий стан має важливе значення в подальшому звуження хребетного каналу, здавленні нервових структур, спинномозкових корінців, появі болю та інших симптомів.

Іноді грижі дисків утворюються не в хребетному каналі, а через гаалинову платівку в тіло хребця. Ці хрящові грижі тіл хребців - грижі Шморля, клінічно не виявляються. Клінічно значимі бокові і серединні грижі хребетного каналу.

Дуже великий вплив має вроджена вузькість хребетного каналу: за цих умов і малих розмірів грижа або остеофіт, спричиняє тиск на нервові елементи.

Відмінності у видах остеохондрозу. Невролог про протікання захворювання.

Залежноі від того, на які нервові утворення патологічно діють уражені структури хребта, розрізняють компресійні і рефлекторні синдроми.

До компресійних відносять синдроми, за яких над зазначеними хребетними структурами натягається, здавлюється і деформується корінець, судини або спинний мозок.

До рефлекторних відносять синдроми, обумовлені роздратуванням рецепторів хребта з подальшим підвищенням тонусу і зміною відповідних м'язів. Аналогічний вплив можуть чинити патологічні процеси вісцеральної сфери. Втім найчастіше компресійні синдроми (радикулопатія) супроводжується рефлекторними м'язово-тонічними змінами.

Однак м'язово-тонічні синдроми можуть бути обумовлені й патологією внутрішніх органів, а не тільки патологією хребта. Саме з диференціальної діагностики іншої можливої патології та люмбалгій (болів у попереку), торакалгій (болю в грудній клітині) і цервикалгій (болю в шиї) з захворюванням органів черевної та грудної порожнини починається діагностика гострих і хронічних болів у спині, грудях, кінцівках і шиї.

Для того, щоб успішно призначити лікування і допомогти хворому кваліфікований невропатолог проводить ретельне неврологічне обстеження, призначає додаткові інструментальні методи: Ro-графію і МРТ потрібного відділу хребта, за потреби електроміографію, до того ж долучає суміжних фахівців: ортопеда, терапевта, ревматолога, нейрохірурга, а також проведення загальноклінічних аналізів, ревмопроб, ЕКГ, УЗД внутрішніх органів і ін.