Іспанський масаж - нова школа лікувального масажу

Іспанську школу масажу рідко згадують разом із російською, шведською та фінською, адже це порівняно «молода» система, що існує менше двох десятиліть. Її засновник - Енріке Кастелс Гарсія - наш сучасник, професор медицини, директор Барселонського інституту мануальної терапії «Інмастер».

Унікальність іспанського масажу полягає у трьох тезах, які суперечать основам класичної школи.

По-перше, для кожної системи організму Е. Гарсія створив окрему, не схожу на інші, техніку, що має свою назву і виконується автономно (в одному сеансі неприпустимо використовувати дві техніки, оскільки деякі з них мають протилежну дію, що приводить до взаємовиключеного ефекту).

По-друге, іспанська техніка має в арсеналі понад сотню різних прийомів (на відміну від шести класичних), а також набір оригінальних поєднувальних прийоми елементів. Таке розмаїття покликано не тільки прагненням врахувати індивідуальні особливості організму пацієнта, ступінь, перебіг і поєднання його захворювань, а й необхідністю виключити звикання центральної та периферичної нервових систем до одноманіття, повторюваних прийомів, які, на думку Е. Гарсії, настає до 5-7 сеансу і значно знижує ефективність впливу.

По-третє, під час проведення будь-якого виду іспанського масажу не застосовуються болісні й інші неприємні відчуття, незважаючи на те, що цей масаж відноситься до глибоких і сильно діє на організм. Відсутність дискомфорту досягається пластичністю прийомів і точністю їх виконання з урахуванням анатомічного розташування нервових закінчень і ефекту, що застосовується на них тією чи іншою дією. Необхідність дотримання цього правила продиктована особливим значенням для іспанської школи оздоровчого ефекту вироблення людиною гормонів - ендоморфінів - і маніпуляцій, що проводяться на їх фоні.

Найпершою з'явилася техніка хіромасажу («хіро» в перекладі з іспанської означає «рука») і була запатентована ще в 1982 році попередником Е. Гарсії - лікарем Феррандисом. Часто хіромасажем називають всі іспанські техніки, однак це не зовсім точно: існує власне хіромасаж, призначений для усунення патологій м'язової тканини і її зміцнення.

Стандартний сеанс охоплює тільки нижні кінцівки, спину й обличчя як найбільш проблемні області. Сеанс триває близько 40 хв, протягом яких не повторюється жоден із прийомів.

Починають не з розігріву м'язів, як у класичній техніці, а з їх релаксації, домагаючись повного розслаблення. Тільки після цього переходять до більш глибоких прийомів, що зачіпають адаптогенні нервово-рефлекторні механізми. Серед рухів переважають рухи по колу, що виконуються долонею або кінчиками пальців. Всі дії проводять з урахуванням перерахованих вище правил. Кожен сеанс для кожного пацієнта містить унікальний набір прийомів. В результаті кількох сеансів відновлюється еластичність м'язових волокон, підвищується їх скорочувальна функція, прискорюються регенеративні процеси, стимулюється ассиміляторна функція клітин м'язової тканини.

Міотенсивна техніка структурного масажу призначена для опорно-рухового апарату. Її завдання - відновити еластичність кожного м'язово-суглобового зчленування. Сеанс починають із розслаблюючих рухів, спрямованих на кожну групу м'язів, що приводить у дію суглоб, потім масажується саме зчленування, після чого масажист переходить до наступного суглоба. Відчутний ефект досягається вже після першого сеансу - відбувається розблокування навколосуглобових груп м'язів, поліпшується кровопостачання періартикулярних тканин, знімаються болі, набряки, відновлюється рухливість.

Соматоемоціональний масаж призначений для зміцнення нервової системи та усунення її порушень. Це дуже незвична техніка, побудована на контрасті тактильних відчуттів: від глибоких, розслабляючих прийомів, які виконуються у спокійному темпі, до «подразненого» роздратування рефлекторних зон. Такий діапазон впливів насичує психіку позитивними емоціями і нервову систему виводить з стану глухого кута, вивільняючи її антистресовий потенціал. Масажист виконує рухи долонею, пальцями або передпліччям у різних напрямках, змінює швидкість і силу натискання, комбінуючи ручний вплив із застосуванням каменів і пір'я.

Назва наступної техніки - «лімфодренаж» - говорить сама за себе. Мета лімфодренажного масажу - видалення з тканин надлишку рідини і продуктів обміну. Цінність цієї техніки полягає в її «омолоджуючій» дії, що досягається за допомогою усунення застійних явищ, які, крім загального старіння (зносу) тканин, викликають гіпертонію, алергію, гормональні порушення.

Гемолімфатичний масаж спрямований на форсифікацію місцевого кровообігу та лімфотоку. Ця техніка показала себе як потужний засіб відновлення роботи серцево-судинної системи. Вона працює на прискорення току рідин - крові та лімфи, - ефективно звільняючи тканини від шлаків, усуваючи набряки, розщеплюючи жирові відкладення. Остання властивість гемолімфатичного масажу пояснює успішне застосування його в косметології як антицелюлітної техніки. Крім цього, він знижує артеріальний і внутрішньочерепний тиск.

Нейроседативний масаж має психотерапевтичний ефект. Він показаний при гострому чи хронічному стресі, апатії, дратівливості, порушеннях сну, синдромі хронічної втоми, нападах невмотивованої агресії. Його дія полягає в стимуляції певних мозкових центрів.

На відміну від соматоемоційної техніки, нейроседативний масаж виконують монотонними, повільно мінливими однорідними прийомами в певному незмінному ритмі. Такі рухи в сучасній психотерапії називають асоційованою з ранньою тактильною стимуляцією. Вони викликають відчуття, схожі на ті, які відчуває людина у внутрішньоутробному періоді. Сам механізм дії такої стимуляції поки не досліджений. Однак вона надає швидкого ефекту не тільки психічному стану пацієнта, а й усуває хронічні болі різної етимології в кінцівках, спині та шиї.

Сеанси будь-якого виду іспанського масажу повторюють не частіше, ніж 3 рази на тиждень. З допоміжних засобів перевагу віддають маслам або косметичним кремам, які додатково насичують шкіру вітамінами та поживними речовинами.