Сьогодні ми говоримо на дуже цікаву, складну і мало розкриту тему: це питання акупунктури, або як називають її у сучасній медицині - голкорефлексотерапію. Тож ми маємо розмову з Мариною Євгенівною Рубанистою - провідним спеціалістом, рефлексотерапевтом-неврологом, гомеопатом медичного центру «Інсайт Медікал».

– Марино Євгенівно, розкажіть, що це за напрям лікування? Звідки він бере свої витоки? Як давно існує?

Голковколювання або акупунктура – дуже давній метод лікування. Офіційно вважається, що він з'явився близько трьох тисяч років до нашої ери в Китаї. Цей напрям часто асоціюють з Китаєм і називають китайською медициною.

– Я чула, що під час розкопок на території сучасного Трипілля були знайдені кістки, які використовувалися як голки, а також схеми, що нагадують схеми з акупунктури. Чи знаєте ви, де ще в стародавні часи використовувалася акупунктура?

– Так, безумовно. Називаючи дату виникнення цього напряму, я не даремно виділила слово «офіційно». Як свідчать археологічні розкопки, акупунктура була відома ще 4 тисячі років до початку нашої ери. На території Альп, в Перу і Єгипті вчені знаходили муміфіковані тіла зі слідами проколів у місцях, які повністю повторюють сучасні акупунктурні точки. Це доводить те, що метод існував давно і був поширений у всьому світі як альтернативний підхід, як загальна оздоровча методика. Він застосовувався з різною метою. Вплив на точки, знайдені на тілах мумій, допомагає при болях у спині, шиї, грудному відділі. Це дає змогу зробити висновок про те, що акупунктура – дуже давній метод, який допомагав людям впоратися з різними недугами, у тому числі і з тими, на які ми страждаємо зараз.

– Як ви вважаєте, звідки взявся цей метод? Це емпірично знайдені місця на тілі людини, які відрізнялися особливим впливом на весь організм? У Китаї існує легенда про черепаху, яка виплила на сушу і на її панцирі були написані трактати з акупунктури... Як лікар, який використовує цей метод, як ви вважаєте?

– Це дуже цікаве питання. Я не схильна говорити про те, що людина сама, емпірично, проколюючи різні точки, отримувала якийсь ефект і таким чином виникла ця система. Чому? Тому що точки належать до так званих каналів і меридіан і є єдиною стрункою системою, своєрідною альтернативною анатомією людини. Не думаю, що ця система могла з'явитися шляхом емпіричного знаходження певних точок.

– Тобто для цієї системи потрібно було знати набагато більше, ніж примітивний вплив на анатомічні точки?

– Тут мова йде про енергетичні знання, знання про першоелементи землі, знання про стихії. По суті, наскільки я розумію, стародавні жителі розглядали організм людини як мікрокосмос у макрокосмі і це знайшло відображення в акупунктурних та інших нетрадиційних методах впливу. Так формувалася ця система.

У зв'язку з цим можна припустити, що стародавні у деяких питаннях знали більше, ніж ми знаємо сьогодні. Тому що ми у своїх знаннях керуємося тим, що бачимо, що можемо відчути, можемо усвідомити. Все, що стосується впливу на біологічно активні точки і канали, які ми не бачимо, завжди оповите завісою таємниці. Хоча існують прилади, які абсолютно чітко вловлюють, що ці точки істотно відрізняються від інших точок на тілі людини. Це можна пояснити і анатомічно: в них більше нервових закінчень, більша кількість лімфатичних капілярів або судин. Тобто вони відрізняються. Одна маленька точка відрізняється від іншої, яка лежить у двох сантиметрах від неї. Це факт. Інша справа, що не всі ці точки функціонують однаково. Є головні, а є підлеглі, вони відповідають за різні системи органів. Це складні системи, складні механізми. Хто знає, можливо, ці знання були передані нам древніми цивілізаціями.

– Можна просто і доступно пояснити, що таке меридіан, що таке керуючий орган? Як цю систему можна застосувати, аби допомогти пацієнту?

– Канали і меридіани – це лінії з'єднання різних біологічно активних точок. Повторюся, що біологічно активні точки не розкидані по організму хаотично, це певна чітка система. Стародавні виявили, що існує 12 основних каналів, які відповідають певним органам. Наприклад, є канал легенів і канал товстого кишківника. Це парні органи. Це не означає, що канал легень відповідає тільки за легені. Він відповідає також за шкіру, імунну систему тощо. Канал печінки відповідає не лише за печінку як таку, а й за очі, а також сухожилля і зв'язки. Починається вона в точках, що знаходяться на стопі, а закінчується додатковими гілками в очах. Тому патологію очей можна лікувати, діючи на меридіан печінки. Так само канал нирок відповідає не лише за нирки і сечостатеву систему, а й за кісткову систему, хребет і вуха.

Чому так відбувається – однозначної відповіді наразі немає. Ми не можемо пояснити, чому саме в цьому місці знаходиться вхід каналу, так само, як не можемо пояснити, чому саме така структура того чи іншого органу. Вона така, яка є. Так само і канал. Ми просто знаємо, що він починається в одній точці і закінчується в іншій. Можливо, надалі буде більше розуміння з цього питання.

Що стосується стихій, китайці приписують певним енергіям (вітру, воді тощо) певні властивості, які поєднуються з цими каналами. Мені тут близький погляд Ойбека Наджимова, який вважає, що ці стихії – це свого роду заряди енергії, які ми можемо коригувати, вводячи голки в певні точки.

– Скажіть, чи всі захворювання у вашій практиці невролога піддаються впливу цього методу?

– Все залежить від тяжкості захворювання, стану пацієнта, його резервів, компетенції лікаря. Взагалі до застосування голкотерапії практично немає протипоказань. Майже будь-яке захворювання може лікуватися альтернативним, тобто акупунктурним шляхом. Це стосується захворювань нервової системи: гострої судинної патології, порушень мозкового кровообігу, інсультів та їх наслідків, периферичних уражень, травм периферичних нервів, черепно-мозкових травм, астено-невротичних, астенодепресивних синдромів і порушень сну, больових синдромів, болю в спині, тунельних синдромів і посттравматичних синдромів. Іншими словами, практично вся патологія – невропатія лицьового нерва, головні болі, запаморочення – все це може успішно лікуватися за допомогою голкотерапії.

Результат залежить від тяжкості хвороби. Одна справа, якщо ми починаємо лікувати наслідки порушень мозкового кровообігу через 7-8 місяців, інша справа – якщо минуло три-чотири роки, коли відновлення досить ускладнене. Ми отримаємо результат, питання тільки в тому, наскільки він буде відповідати бажаному.

– Яке ваше уявлення про фізичні та енергетичні принципи впливу акупунктури?

– Питання неоднозначне. Ми живемо в дуальному світі. Є люди, які бачать світ як набір фізичних елементів. Термін «рефлексотерапія» якраз повністю відображає цей підхід. Тобто вплив на шкіру через точки реалізується за допомогою рефлексів, що йдуть до різних органів і систем. Відповідно, хворий орган або система можуть відбиватися на певних зонах шкіри, і існує певний зв'язок між шкірою і впливом на точку і орган.

– Тобто рефлекторний механізм має місце? Вплив на точки, які знаходяться в зоні хворого органу, теж справляє ефект?

– Так, але цей ефект незначний. Часто сегментарний рівень впливу – це короткострокова, миттєва реакція, не завжди дає очікуваний результат. Щоб отримати більш стабільні і відчутні результати, слід глибше вникнути в основи акупунктури і ширше застосовувати знання про енергетичні канали.

– Тобто первинно лікар має зрозуміти природу захворювання, визначити уражені системи та органи, їх взаємозв'язок і вже залежно від цього створювати свій рецепт лікування?

– Безумовно. В розробці тактики лікування слід також враховувати дані пульсової і мовної діагностики. Це становить систему відмінну від поглядів традиційної медицини.

– Виходячи з вашої практики, з якими захворюваннями акупунктура справляється найбільш успішно?

– Це невропатія лицьового нерва, лікування головного болю, астено-невротичний і астено-депресивний синдроми, порушення сну, больові синдроми, болі в спині всіх локалізацій, відновлення рухів при посттравматичних порушеннях периферичних нервів, відновлення рухів у постінсультному періоді, тунельні синдроми, хвороба Рейно.

– Як ви ставитеся до методів лікування, які пов'язані з акупунктурою, але додають свої фізичні складові? Скажімо, електропунктуру, фармакопунктуру?

– Якщо ми йдемо сегментарним шляхом, тобто впливаємо на точки, які пов'язані з органами за визначеними зонами, тут можна застосовувати і електропунктуру, і фармакопунктуру. Але, якщо рецепт одужання складається шляхом впливу на енергетичний компонент, в цьому випадку небажано ні електро-, ні фармацевтичний вплив. Ці нюанси узгоджуються, виходячи з досвіду лікаря в даній ситуації для конкретного хворого. В цілому ж електропунктура та фармакопунктура - введення гомеопатичних препаратів – це прекрасне доповнення до акупунктури.