Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Артеріальна гіпертензія - хвороба підвищеного артеріального тиску. Привід звернутися до невролога.

Згідно з останніми дослідженнями українських вчених приблизно кожен третій дорослий українець має підвищений артеріальний тиск, але у зв'язку з відсутністю чітких симптомів, тільки одна третина цих людей знають про це і ще менша кількість знають про своє захворювання і отримують адекватне лікування. Виявити підвищення артеріального тиску доволі просто. Необхідно просто його виміряти. Нагадуємо, що нормальними цифрами артеріального тиску вважаються значення нижче або на рівні 130/80 мм рт. ст. Якщо при вимірюванні артеріального тиску Ви виявили у себе вищі показники - негайно зверніться до лікаря!

Категорії

САД, мм рт. ст.

ДАТ, мм рт.ст.

Рівень АТ:

- оптимальний

- нормальний

- високий нормальний

< 120

< 130

130-139

< 80

< 85

85-89

АГ:

- 1-го ступеня

- 2-го ступеня

- 3-го ступеня

Ізольована

систолічна АГ

140-159

160-179

> 180

>140

90-99

100-109

≥ 110

< 90

Згідно із думкою провідних неврологів у групі ризику з розвитку артеріальної гіпертензії знаходяться такі пацієнти. За даними епідеміологічних досліджень, встановлено ряд факторів, пов'язаних із розвитком гіпертензії:

1. Вік: ймовірність підвищення артеріального тиску збільшується з віком.

2. Чоловіча стать (захворюваність чоловіків на артеріальну гіпертензію набагато вища за жінок у зв'язку з відсутністю у них захисної дії жіночих статевих гормонів естрогенів; на жаль, з приходом клімаксу жінки вирівнюються по захворюваності з чоловіками і часто їх випереджають).

3. Маса тіла: встановлена пряма, значна і стійка кореляція з рівнем АТ. Ризик розвитку АГ при надлишковій масі тіла підвищується в 2-6 разів, особливо при абдомінальній формі ожиріння (із збільшенням окружності талії більше 102 см у чоловіків і 88 см - у жінок).

4. Аліментарні фактори (надлишкове споживання кухонної солі - понад 5-6 г хлориду натрію на добу; недостатнє споживання калію, кальцію, магнію; надлишок кофеїну, алкоголю).

5. Паління: гіпертензивний ефект 1 викуреної сигарети триває 30 хв і досягає 15-25 мм рт.ст. Хоча зв'язок куріння зі стійким підвищенням АТ не доведена, безсумнівна його роль як одного з основних факторів ризику ССЗ, а також можливість резистентності АГ до антигіпертензивній терапії при інтенсивному палінні.

6. Психосоціальні фактори: затяжний стрес сприяє розвитку АГ.

7. Соціально-економічний статус: вплив на рівень артеріального тиску залежить від стану економіки. В стабільно розвинених країнах існує зворотній зв'язок між рівнем артеріального тиску і показниками соціально-економічного статусу (рівнем освіти, доходів), а в країнах з нестабільною економікою - пряма (чим вище соціальний статус, тим більше рівень АТ).

8. Фізична активність: вплив на рівень артеріального тиску залежить від характеру фізичної активності. Фізкультура, фізична активність під час дозвілля знижують АТ; важка фізична праця, в тому числі інтенсивні тренування у спортсменів, сприяють підвищенню АТ.

9. Генетична схильність (наявність близьких родичів, які страждають на гіпертонічну хворобу).

10. Незбалансоване харчування (вживання продуктів із надлишком холестерину, надмірна калорійність їжі сприяє ожирінню та розвитку діабету 2 типу).

11. Куріння (нікотин та ін. складові тютюнового диму провокують спазм артерій).

12. Порушення сну за типом синдрому нічного апное або хропіння (дуже часто «хропуни» є важкими кардіологічними хворими - в даному випадку їхнє хропіння є закликом про допомогу, а не тільки приводом для іронії з боку близьких).

У разі наявності одного або більше факторів ризику у Вас або Ваших близьких рекомендуємо не відкладаючи звернутися за консультацією до лікаря (записатися на прийом).

Хворий на АГ може тривалий час не мати жодних клінічних проявів захворювання, проте відсутність скарг у хворого з високим АТ - це лише свідчення давності його підвищення. Без втручання АГ неминуче буде прогресувати і рано чи пізно призведе до гіпертензивних змін в органах-мішенях і розвитку ускладнень - інфаркту, інсульту, серцевої недостатності. Саме ураження органів-мішеней і наслідки перенесених ускладнень АГ складають клінічну картину пізніх стадій розвитку захворювання, є підставою для оцінки індивідуального ризику як дуже високого і визначають тактику лікування.

Незважаючи на практично безсимптомний початок, дане захворювання за відсутності своєчасної діагностики та адекватного лікування може призвести до тяжких наслідків.

При обстеженні пацієнта з артеріальною гіпертензією необхідно вирішити такі завдання:

■ оцінити особливості способу життя для виявлення додаткових факторів ризику ССЗ та супутніх станів, які можуть впливати на прогноз та вибір тактики лікування;

■ виявити прояви вторинного характеру гіпертензії;

■ оцінити стан органів-мішеней.

Це досягається вивченням анамнезу, огляду хворого, а також за допомогою лабораторних та інструментальних методів дослідження. Такі дослідження мають обов'язково проводитися всім хворим із встановленою АГ:

- загальний аналіз крові;

- загальний аналіз сечі;

- рівень креатиніну в плазмі крові з розрахунком кліренсу креатиніну або швидкості клубочкової фільтрації;

- рівень калію та натрію в плазмі крові;

- рівень глюкози в плазмі крові;

- рівень холестерину і тригліцеридів у плазмі крові;

- реєстрація ЕКГ;

- офтальмоскопія очного дна;

- ультразвукове дослідження серця та нирок.

Рекомендовані додаткові дослідження:

- допплерографія сонних артерій;

- білок у сечі (через добу);

- щиколотково-плечовий індекс АТ;

- тест на толерантність до глюкози;

- амбулаторний моніторинг АТ;

- швидкість поширення пульсової хвилі.

При вимірюванні АТ повинні виконуватися наступні умови:

■ вимірювання має проводитися в спокої, після декількох хвилин відпочинку;

■ АТ вимірюється як мінімум двічі з інтервалом у 1-2 хвилини, з додатковим 3-м виміром, якщо перші два істотно відрізнялися;

■ манжета має бути адекватного розміру;

■ незалежно від положення пацієнта, манжета повинна знаходитися на рівні серця;

■ для визначення САД і ДАД використовуються відповідно I фаза (поява слабких, але чітких звуків, які поступово посилюються) і V фаза (повне зникнення) тонів Короткова;

■ при першому візиті необхідно вимірювання АТ на обох руках, з урахуванням у якості референтного більш високого значення;

■ під час обстеження пацієнтів, схильних до розвитку ортостатичної гіпотонії (літні, хворі на діабет), АТ додатково вимірюють через 1 та 5 хвилин після переходу у вертикальне положення;

■ у осіб молодого віку (особливо до 45 років) з АГ необхідно визначати тиск на нижніх кінцівках для виключення коарктації аорти.

Ускладненнями артеріальної гіпертензії є:

  • інсульт та інші форми цереброваскулярної хвороби;
  • інфаркт міокарда;
  • ішемічна хвороба серця (стенокардія);
  • порушення ритму серця (аритмія);
  • захворювання нирок (навіть до розвитку ниркової недостатності з необхідністю регулярного очищення крові за допомогою апарату «штучної нирки»);
  • розшарування аневризма аорти;
  • серцева недостатність.

Поділитися: