Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Здоровий хребет є однією з найважливіших складових нашого здоров'я. На жаль, «стовп життя» сьогодні часто страждає через наше невігластво.

Хребет є центральною віссю нашого організму, всередині якого знаходиться спинний мозок зі спинномозковими корінцями, які іннервують всі внутрішні органи, а також скелет, м'яка які м'яка м'язи, шкіру всього тіла і т. д. Продовженням його до голови є довгастий мозок, який містить центри дихання, серцебиття, судиноруховий центр (підтримує артеріальний тиск) та інші життєво важливі центри. Крізь шийний відділ хребта йдуть судини, що живлять голову, і, найважливіше – головний мозок. Це пояснює, чому виникає запаморочення, потемніння в очах і навіть інколи непритомність при тривалому закиданні голови або грубих порушеннях у шийному відділі хребта.

На рівні нижньошийного відділу хребта знаходиться відділ спинного мозку, що відповідає за роботу рук. При остеохондрозі цього відділу хребта часті скарги на біль у плечі, руці, грудній клітині, оніміння рук, особливо часто під час сну.

Здоров'я хребта

Грудний відділ хребта є частиною захисного футляра навколо органів грудної порожнини разом із ребрами і грудиною. І хоча внутрішні органи мають складну іннервацію з багатьох відділів нервової системи, всі больові синдроми в тій чи іншій мірі рефлекторно віддзеркалюються болем у хребті. Особливо підступним є грудний відділ хребта. Саме біль, пов'язаний із дегенеративно-дистрофічним стражданням грудного відділу, не так часто зустрічається, порівняно з шийним і поперековим відділом, адже на нього припадає менше навантаження і він малорухомий, а от віддзеркалення болю при ураженні легенів, серця, перикарда, жовчного міхура, виразці шлунка, аневризмі аорти, артрозі кульшового суглоба і хворобах інших органів - зустрічається доволі часто. Навіть на тлі «остеохондрозного» хребта необхідно виключити патологію внутрішніх органів, а потім відносити його до болю у зв’язку із порушенням грудного відділу хребта. Однак потрібно зазначити, що зв'язок тут двосторонній. Адже не здоровий хребет вносить свої «корективи» в роботу внутрішніх органів.

Те саме стосується і попереково-крижового відділу. Хвороби сечостатевих органів, кишечника часто проектуються болем у попереку. Крім того, цей відділ несе найбільше навантаження та найбільш вразливий, частіше за інші відділи страждає від дегенеративно-дистрофічних процесів. Тому виділена окрема проблема, low back pain - біль внизу спини, таку назву дав весь світ, коли тривалий монотонний, виснажливий біль у спині багатофакторного походження, найчастіше як вогонь у вогнищі підтримується хронічними інфекціями нижнього поверху: коліт, хронічні запори, дисбактеріоз і просто неправильна постава, а може й болями психосоматичного походження на тлі дегенеративних процесів у хребцях і міжхребетних дисках, коли розібратися, що первинне, а що вторинне вже не є можливим.

У чому ж суть здоров'я хребта?

Сьогодні хребет у сучасної людини старіє раніше. Причин тому безліч. Можна звичайно сказати і про екологію, і про харчування, але головна складова здоров'я хребта – це фізична активність. Адже сучасна людина мінімалізувала свою активність. Цьому є пояснення.

Хребет складається з кісток - хребців, між ними знаходяться міжхребетні диски (щільна фіброзна оболонка з желеподібним вмістом, зовні диск нагадує шайбу), вся система міцно утримується зв'язками, міжхребцевими суглобами, м’язами. Завдяки дискам і зв'язкам реалізується унікальна рухливість хребта. До 25 років диски мають свої судини і добре кровопостачаються, а потім судини спустошуються та харчування здійснюється через навколишні тканини шляхом дифузії. І цей процес тим активніше, чим краще кровопостачання навколишніх тканин і рухливість їх відносно один одного, а також відбувається мікровібрація. Все це здійснюється під час фізичних вправ. Тому РУХ - ЦЕ ЖИТТЯ.

Протрузії або грижі диска - результат навантаження на хребет

Окрім того, відбуваються невблаганні процеси старіння в організмі, поступово диск втрачає частину води, стає менш еластичним, ущільнюється, зовнішня фіброзна оболонка розшаровується, драглисте ядро втрачає свою желеподібну консистенцію і фрагментується на сегменти. При надмірному навантаженні його частини випинаються і виходять протрузії або грижі диска, якщо ж частини диска проривають фіброзну оболонку і вивалюються в просвіт хребетного каналу, тоді це секвестрація диска. Розтягнуті волокна фіброзного кільця багато інервовані і дають потужні больові імпульси. Також вміст міжхребцевого диска є імуночужерідним білком для організму, тому запускається запальна реакція і часто приєднується стискання ближніх структур, виникає біль. До того ж потужні больові імпульси йдуть від травмованої і перерозтягнутої при русі сумки міжхребцевого суглоба. Треба сказати, що на ці суглоби з віком навантаження неадекватно зростає. Якщо раніше хребці впиралися на здорові диски і міжхребцеві суглоби, то через старіння і сплощення дисків навантаження на суглоби значно зростає, їх хрящова тканина травмується, починається артроз, виникає хронічний біль у спині. Наш організм прагне компенсувати ситуацію. Під час гострих випадках він прагне знерухомити травмований сегмент, це досягається завдяки скороченню безлічі навколишніх м’язів хребта. Цей м’язовий футляр дуже болючий, щільний на дотик і часто перекошує хребет для зменшення тиску на постраждалий бік. Цей процес називається м'язово-тонічним синдромом з анталгитичною (протибольовою) позою. При хронічних травмах хребта знову спрацьовує захисно-адаптаційний механізм, спрямований на збільшення площі дотику хребців, виникають бічні кісткові розростання на хребцях, остеофіти (розростання «солей»), рухливість хребта зменшується. Відкладаються солі кальцію і в навколишні тканини, завдяки чому повністю «цементується» і знерухомлюється певний сегмент (частина хребта).

З протрузією або грижею організм також справляється (деякі автори вважають ці два поняття синонімами, а деякі - стадіями випинання, де протрузія початкова, а грижа - кінцевий етап). Грижа поступово обростає сполучною тканиною, потім вона ущільнюється, втрачає воду і зменшується в розмірах, пізніше її просочують солі кальцію і вона «цементується». Однак у кожного хворого регенераційно-адаптаційні механізми протікання спостерігаються по-різному. Процес відновлення триває від 2 до 6 місяців. І якщо в патологічний процес залучені і страждають важливі структури: корінець, судини або спинний мозок, то за цей період можуть відбутися фатальні і незворотні процеси. Тому лікуванням хребта повинні займатися фахівці.

Гігієна хребта: профілактика остеохондрозу і вертеброгенного болю

Хотілося б висвітлити деякі аспекти гігієни хребта, профілактики остеохондрозу та вертеброгенного болю.

  1. Вироблення і збереження правильної постави - це збереження фізіологічного вигину хребта. Вповні це стосується поперекового відділу, фізіологічний вигин вперед (поперековий лордоз) при сидінні бажано підтримувати додатковою точкою опори в поперековому відділі, при цьому спираючись спиною на спинку стільця, створюючи упор на обидві ноги. Стіл має бути на рівні ліктів. При читанні в ліжку під попереком повинна бути опора, що підтримує вигин хребта.
  2. Постіль повинна бути напівжорсткою. Подушка невелика і зберігає фізіологічний стан шийного відділу хребта, при положенні на спині з вигином шиї вперед (шийним лордозом), тобто подушка підтримує шийний вигин, при положенні на боці зберігає рівну вісь шийного відділу відносно всього хребта.
  3. Правильне положення під час фізичного навантаження. Головне, щоб хребет має бути мінімально задіяний і повинен зберігати фізіологічні вигини, навантаження рівномірно розподілене на обидві сторони (праву і ліву). В основному при підйомі важкого спина пряма, навантаження припадає на ноги зі згинанням колінних і тазостегнових суглобів, що активно працюють на м'язи черевного преса і тазового відділу. Дуже страждає хребет при підйомі важкого із зігнутою спиною і прямими ногами, особливо з крученням по осі з навантаженням, тому при піднятті тяжкості краще повертатися всім тулубом.
  4. Наш хребет несе на собі величезний тягар, який часто перевищує фізіологічні можливості (особливо при надмірній вазі). При великому животі взагалі змінюється центр ваги і стато-динамічні відносини в хребті. Дуже важливо для підтримки і полегшення ваги для хребта розвинений м’язовий корсет, який бере на себе частину навантаження. Це стосується м’язів спини і вповні і черевного пресу. Саме черевний прес підтримує органи черевної порожнини зовні і знімає навантаження з хребта (органи черевної порожнини «висять» на зв'язках, а саме на брижі, який кріпиться до хребта). Також важливі розвинені м'язи тазового поясу і ніг, які беруть на себе навантаження при підйомі важкого.
  5. Тому дуже важливі фізичні вправи, які необхідно виконувати горизонтально і в положенні розтягування та віса. Плавання - найкорисніший для хребта вид спорту, адже хребет знаходиться «в невагомості», а легені, серцево-судинна система і м'які м'язи активно працюють. Плавати потрібно не менше 2 разів на тиждень. Вважається корисною також хода не менше 2-х годин або 10 кілометрів на день. Тут відбувається мікровібрація хребта і покращення кровообігу. Під час бігу відбувається більш інтенсивна вібрація і компресія, тому у тих людей, у кого великі дегенеративно-дистрофічні процеси в хребті, можуть загостритися болі в спині. Корисний також масаж спини, який, по суті, виконує функцію пасивної гімнастики, зменшує м’язові спазми, біль і покращує кровообіг у тканинах.

Автор: Анна Олексіївна Слинько - лікар-невролог, головний лікар, кандидат медичних наук.

Поділитися: